Чому порошкова фарба погано осідає на деталі і не покриває їх належним чином

Порошкову фарбу хвалять за зручність та швидкість нанесення. Вона досить легко розпилюється та полімеризується. Не вимагає багато зусиль та надприскіпливої уваги, тому на багатьох заводах навіть процес розпилення часточок фарби в камері напилення – повністю автоматизований. Але це не означає, що фарба магічним чином повинна сама прилипати до виробу і перетворюватись на рівномірне покриття. Усі процеси варто контролювати та дотримуватись правил нанесення, а також налаштовувати прилади згідно з усіма інструкціями. Адже якась дрібничка може зіпсувати не лише зовнішній вигляд, а й позбавити покриття його основної функції – захисту виробу.

Підприємства, які займаються покриттям виробів використовуючи порошкову фарбу, звикли звинувачувати у всіх дефектах та фейлах роботи саме виробника фарби. Куди простіше сказати, що до рук потрапила неякісна фарба, яка чомусь недостатньо заряджається, не осідає на весь виріб, осідає з прогалинами, створює ефект Фарадея при роботі з нерівною поверхнею, або ж дефекти, які стають видимі вже після висихання. 

Хоча насправді такі випадки трапляються, все ж їх буває дуже мало. Виробник фарби винен лише в 10% всіх дефектів. Інші ж – мають зовсім інші причини. 

То чому ж так стається, якщо з фарбою все добре, а результат не радує. В чому ж секрет ідеального нанесення?

Трошки про особливості того, як відбувається нанесення та чим могла завинити фарба

Технологія фарбування полягає в нанесенні порошкового покриття на металеву основу електростатичним розпиленням за допомогою спеціального обладнання. Зазвичай це спеціальні розпилювачі, котрі подають потік повітря і саме він направляє часточки зарядженої фарби до поверхні, яку фарбують. 

Складові фарби являють собою дрібнесенькі частинки, що повинні мати діапазон грануляції від близько 10 мкм до 100 мкм.  Зазвичай точна величина піщинки певної партії матеріалу вказується на пакуваннях порошкової фарби. Порошок, який використовується для розпилювання, має діелектричні властивості. Це означає, що частинки фарби готові зберігати електричні заряди і можуть бути їх носіями. Тому пофарбовані деталі повинні бути електропровідними. Тільки в такому випадку заряджені частинки рівномірно прилипають до поверхні. 

Тому варто завжди перевіряти складові матеріалу який ви використовуєте, особливості його нанесення (наприклад якщо мова йде про різні текстури порошкового покриття, вони вимагають деяких додаткових налаштувань). Адже будь-які відхилення від норми, наприклад, завеликий розмір порошку, можуть зіпсувати силу притягання. Тут таки буде вина фарбувального матеріалу. Але водночас ми завжди повинні все перевіряти.

Змішування фарб

Однією з особливостей порошкової фарби є те, що вона подається вже в готовому вигляді. Не потребує попереднього ґрунтування поверхні та жодних тобі розчинників. Але є один недолік, вона має використовуватись саме такою якою є, а це виключає можливість змішування кольорів. Змішування двох продуктів, які не були протестовані на сумісність категорично заборонена, якщо ви не хочете здирати бракований шар фарби та наносити все заново. Шанси на те, що фарба при полімеризації змішається і дасть хоча б якийсь результат дуже малі, тому що це впливає на структуру частинок, також різні величини часточок можуть потребувати різного заряду. І здавалося б, навіщо займатися такими дурницями, якщо палітра порошкової фарби сьогодні така різноманітна, що вам навіть і не снилося. Краще поекспериментуйте з текстурністю, ніж із поєднанням малопоєднуваного. 

Інші причини виникнення прогалин під час фарбування

Отже, як уже відомо безпосередньо фарба може стати причиною дефектів в 10% випадків. Тоді що ж впливає на інші 90%?

1. Заземлення

Можна вічно говорити про справність розпилювачів, налаштовувати все ідеально та зіпсувати фарбу, не створивши належне заземлення виробу, на який повинна притягуватись фарба. Це одна з найважливіших умов якісного нанесення, не виконання якої унеможливить весь процес фарбування. Якщо погано заземлити об’єкт, порошок буде скупчуватись в контактних точках підвіски. Щобільше, погано заземлений об’єкт може виступати в якості конденсатора та розряджати свою енергію при наближенні до землі, якщо при поганому заземленні він почне перебирати енергію від електростатичного зарядного пристрою. Це може спричинити появу іскри і загоряння розпиленого в повітрі порошку. Тому процес заземлення важливий для безпечного та якісного нанесення. 

Також варто постійно перевіряти якість конструкції, що має заземляти сам виріб. 

Окрім виробу заземлення має поширюватись і на блоки управління та напилювальне обладнання. 

2. Псевдовологість та реальні причини

Також часто фарбу звинувачують в тому що вона недостатньо суха. По-перше, не завжди вологість продукції залежить від її створення та пакування, а часто від умов транспортування та зберігання. Але не про те. Часто замовники перевіряють вологість “на дотик”. Пожмакали в руці, наче як вологий пісок, трошки злипається в грудочки і не просіюється через пальці. Насправді для порошкової фарби характерна така властивість, оскільки це полімерний матеріал, який значно дрібніший ніж звичайний пісок. Тому може здатися що вона волога. Однак це не значить, що не треба ігнорувати факт вологості. 

Часто причиною проблемного фарбування є не вологість фарбувального порошку, а потрапляння вологого повітря в систему подачі фарби та забивання системи подачі порошку. В цьому відіграє роль неправильне налаштування тиску повітря саме під той чи інший вид порошку.
Хорошим рішенням тут стане:

• встановити контролер вологості повітря в камері напилення;
• слідкувати за температурним режимом (від 18-30 °C);
• слідкувати за тиском та подачею повітря через розпилювач;
• не використовувати рекуперований порошок в кількості більше за 30%.

3. Недостатня напруга на коронуючому електроді

Ця проблема спіткає при використанні обладнання з коронарним методом заряду. В такому разі треба вдвічі вищий контроль за повітрям, а також знизити електричну напругу. Через те, що багато хто нехтує цією особливістю обладнання, отримують зовсім не той результат: непрофарбовану поверхню, нерівномірне покриття з видимими місцями надмірної концентрації фарби. 

Отож, хай там що, перш ніж почати винити у своїх бідах всіх навколо, варто розібратись з причинами їх виникнення та максимально їх мінімізувати.