2019 рік став знаковим для заводу Лаковер та Kabe Swiss Group, адже саме тоді наша…
Інтерв’ю Ольги Ковальчук в «Cabinet»
Інтерв’ю засновника українського заводу «Lacover» Ольги Ковальчук в журналі «Cabinet».
У Ольги крихкий, тонкий образ, але все її рухи стрімкі, і з перших хвилин спілкування розумієш, що перед тобою вольова жінка з величезною внутрішньою силою і стержнем. Дивлячись на посмішку та відкриті риси обличчя Ольги, мимоволі заряджаєшся її енергією.
Коли вона говорить про свій завод, її очі горять. Створюється відчуття, що розмова йде про дитину, в виховання якого вкладається безмежна любов, багато зусиль і терпіння.
Ольга, розкажіть, як виникла ідея заснувати завод?
Молодому підприємцю в нашій країні заснувати свою справу непросто. Держава не готова підтримувати починання людей. Система бюрократії, яка існує в Україні, не дає можливості швидко рухатися вперед.
Коли з’явилася ідея розпочати свою справу, це було як виклик, як спроба перебороти систему і зробити реальний внесок у розвиток бізнес сфери країни. Адже у нас є все, що необхідно для процвітання: ресурси, люди – найцінніша ланка. В Україні маса розумних людей, фахівців, але вони недооцінені тут і виїжджають з країни. Хочеться підняти цю планку, довести, що і у нас є куди вкладати знання і розвиватися.
А ви з дитинства були такою сильною і впевненою в собі?
У дитинстві я була дуже впертою. (сміється.) Я була неслухняною та завжди прагнула зробити все навпаки. Йшла наперекір правилам і повчанням. Напевно, вже тоді виявлялася впевненість в своїх силах. Бажання довести свою правоту та боротися за справедливість. Я завжди прагнула до певної мети і досягала її. Роблю це і зараз.
Яка зараз у вас мета?
В першу чергу підняти рівень сервісу та виробництва в країні. Це мета не на рік чи два, для цього потрібні десятиліття. Моя робота сьогодні – вкладення в майбутнє України. Це створення опори, плеча для виробників, які залежать від іноземних постачальників.
Хочеться перебороти стереотип, що в Україні немає гідного сервісу, що наш продукт неякісний і недосконалий. Це не так. У нашому випадку вже зараз цінність продукції LACOVER вище ціни.
Які труднощі виникають у вас, як у жінки-директора. Ваш досить молодий вік не заважає в роботі?
Так, складність ще й у тому, що клієнти, з якими ми працюємо – великі заводи-виробники, серйозні гравці ринку. Їх керівники, як правило, старшим, досвідченішим. При першій зустрічі вони не сприймають всерйоз молоду жінку, не вірять, що я можу керувати великою компанією. Виникають, скоріше, батьківські, опікунські відносини.
Але я змогла довести багатьом, що впораюся та продовжую робити це кожен день. Взагалі, часто зустрічаю саме гендерну нерівність. Багато хто думає, що жінка не може бути засновником бізнесу і грамотно вести його. За кордоном не так, там вже давно жінки зайняли більшу нішу в сфері управління. Впевнена, сучасна жінка може навести порядок не лише в будинку, але на будь-якому підприємстві.
У вас маленька дитина, як вдається поєднувати роботу та сім’ю?
Бізнес – це мистецтво та щоденна важка праця одночасно. Для жінки дуже важливо вміти зберегти баланс між роботою та сім’єю, бути суворим, вимогливим керівником і трепетною мамою, турботливою дружиною. Я намагаюся підтримувати цей баланс.
Так склалося, що мій чоловік – моя опора не тільки в житті, але і в бізнесі. Ми з ним в першу чергу партнери і його підтримка і повага допомагає мені виходити з будь-яких складних ситуацій. Звичайно, не обходиться і без суперечок, але в суперечках народжується істина, і ми крокуємо по життю разом, долаючи перешкоди.
А син – це те, що надихає мене кожен день, дає мені сили. У важкі хвилини я кидаю все і лечу до нього. Досить кількох хвилин поруч – побачити ясні, сяючі любов’ю очі, посмішку і відчути теплі ручки на шиї й все: втоми як не бувало, і я знову готова йти в бій.
Які плани у вас на найближче майбутнє?
Після запуску заводу в січні 2016 роки ми вже пройшли кілька рівнів розвитку. Зараз стартує новий етап – ми запускаємо завод на новому майданчику. Ми ростемо, вдосконалюємося, і змінюється не тільки рівень виробництва, змінююся і я сама. Те, що на мені лежить величезна відповідальність перед клієнтами, партнерами, співробітниками змушує мене думати наперед, планувати, ставити перед собою довгострокові цілі та планомірно йти до них. Саме це не дає мені можливості зупинитися, як би не було важко.
Механізм запущено, і я вірю, що все вийде. Вийде відродити в Україні якісні послуги і продукти, стати «законодавцями моди» в нашій сфері. Ми перші, а значить, нам найскладніше. Але мета зрозуміла: стати заводом номер один не тільки в Україні, а й відомим в Європі брендом.