skip to Main Content

Правила фосфатування перед нанесенням порошкової фарби

Підготовка поверхні – запорука успішного фарбування та якісного покриття. Будь-який матеріал потрібно обробити перед нанесенням на нього фарби. Нехай порошкова фарба дійсно не потребує ґрунтовки. Все ж питання підготовки залишається відкритим. Відомо, що до складу порошкової фарби входять спеціальні полімери – смолисті речовини та інші компоненти, які дозволяють регулювати в’язкість фарбувальної плівки, колір та текстуру. Але, на жаль, вона не містить у собі спеціальних розчинників, які могли б додатково прибирати з поверхні жирні плями від мастила та будь-якого іншого промислового бруду (сліди від плям, стара фарба, стружка). Якщо з поверхні не прибрати увесь цей бруд, є ймовірність зниження рівня адгезії фарби з металом. 

У результаті недостатньої адгезії можуть виникнути такі дефекти на поверхні, як:

  • нерівномірність шару або відшарування;
  • низька стійкість до корозії.

Важливо зауважити, що такі дефекти не виникають одразу після нанесення, а проявляють себе у процесі служби. Саме тому, аби уникнути розчарування клієнтів у виробі, потрібно не пропускати етап очищення та виконувати все згідно з інструкціями. 

Головні правила попередньої підготовки поверхні

Процес підготовки поверхні до фарбування повинен включати наступні етапи:

  • зачищення (зазвичай виконується механічними щітками, шліфувальними пластинами чи дисками, що дозволяє відшліфувати будь-які шороховатості, подряпини, що можуть яким би то не було способом завадити створенню рівномірної полімерної плівки);
  • розщеплення жирних плям (будь-які промислові масла чи мастила – ворог порошкової фарби. Тому після зняття видимого бруду потрібно звернути увагу банально навіть на сліди від дотиків голими руками. Будь-які залишки жирної речовини можуть спотворити покриття. Зазвичай цей процес виконується методом занурення у спеціально підготовлені напівспиртові та напівводні розчинники, що дозволяють за досить швидкий час позбутися усіх залишків);
  • додаткова обробка

Окрім стандартного нанесення порошкової фарби для підвищення її корозійних властивостей використовують два принципи обробки металевої поверхні. Вони все ще входять до етапу підготовки металу, але на відміну від ґрунтування є вибірковою опцією. Дана обробка металу дозволяє в рази підвищити антикорозійні властивості. На жаль, не існує жодного методу, як помістити металевий виріб в ідеально вакуумне середовище і саме там виконувати фарбування. Таким чином, навіть після очищення, поміщаючи виріб у сушку та транспортуючи його крізь виробничий цех на етап нанесення фарби, ми дозволяємо атмосфері навколо нього вступати в контакт з металом. Є шанси, що навіть за такий короткий проміжок часу можуть розпочатись процеси окислення на поверхні металу. Дане окислення надалі утворить іржу – наліт, який буде поступово роз’їдати виріб. І саме в такому випадку іржавіння може початися на поверхні під покриттям. А якщо на виробництві не дотримуються умов, не перевіряють провітрюваність приміщення, рівень вологості повітря та температурні показники – дані процеси неминучі. Звісно, певний час така похибка буде непомітною. Але дані вироби покажуть значно менші показники якості та довготривалості служіння користувачеві.  

Саме тому, наносять спеціальний шар додаткової обробки. Вона буває кількох типів: хромування та фосфатування

Хромування

Це специфічний процес підсиленої обробки металу спрямований на те, щоб збільшити адгезію та підвищити ступінь захисту від корозії. Даний спосіб полягає в насиченні поверхні металу хромом, або його нанесення на поверхню електролітичним способом. Про хромування металів ви вже мали змогу почитати в попередній статті та розглянути основні помилки, за яких виникають дефекти на поверхні. Щодо фосфатування, варто також звернути увагу на певні особливості. Адже не достатньо “тяп-ляп” нанести матеріал і сподіватись на його якість.

Фосфатування 

Як уже зазначено, даний тип обробки виконується хімічним або електролітичним способом. Він також полягає в тому, що шар захисного матеріалу (в цьому випадку залізо, манган або цинк) наноситься спеціально під порошкову фарбу, дозволяючи їй краще закріпитися і зменшуючи можливості вступання в реакцію металевої поверхні із атмосферними збудниками корозії.  

Фосфатуванню часто піддають вуглецеву або низьковуглецеву сталь, чавун, різні сплави та алюміній. Даний процес здійснюється методом занурення виробу у нагрітий розчин із додаванням активних компонентів – фосфатів, який підігрівають до 90-100 градусів. Після фосфатування виріб потрібно просушити та пасивувати в хроматному розчині.  

Проблеми фосфатування та їхній вплив на виникнення дефектів на поверхні

Конверсійна обробка методом фосфатування потребує надзвичайної точності дій. Попри простоту процесу нанесення, який охоплює саме лиш занурення в розчини, робітники все ще припускаються невиправних помилок, які бувають наступними:

1. Недостатнє знежирення та промивання поверхні металу

Трапляються випадки, коли й фосфатування якісно нанесли, і фарба лягла добре, але от в результаті чомусь відшарувалась. В цьому випадку роль зіграло саме недостатнє очищення від мастил, про які ми вже згадували. На жаль, це така річ, яка може наробити шкоди в будь-який момент, тому нехтувати нею не варто. Можливо, потрібно перевірити, температуру в ванні для знежирення. Якщо вона буде занизька – розщеплення жирів не відбуватиметься достатньо активно. Можливо, для певного ступеня забруднення недостатня тривалість занурення в розчинник. Або ж проблема у відсотковому співвідношенні активного компонента та самого розчинника.

2. Незакритий шар фосфатування

Як відомо, поверхня має бути покрита захисним шаром повністю, якої б вона складної конфігурації не була. Якщо в деяких важкодоступних місцях залишились пропуски, або недоочистили бруд – саме там можуть утворитися пробіли. З того місця, де металева поверхня матиме можливість контактувати чи то з водою, чи киснем, чи будь-яким іншим агресивним середовищем розвиватиметься процес корозії. Він поступово проникатиме в глибші шари, відшаровуючи фарбу та утворюючи дірки. Щоб такого не сталось,  потрібно перевіряти концентрацію розчинників та їх відповідність до конверсійного матеріалу. Може бути, що рівень кислотності залишається зависоким, через те, що виріб занадто довго осушувався. В результаті шар цинку чи заліза не лягає повністю на весь виріб рівномірно, залишаючи певні місця відкритими. Можливо, варто збільшити кількість та потужність подачі води при ополіскуванні після розчинників. Проблемою може також стати недостатня тривалість промивання. Все це впливає на появу відшарування. 

3. Занадто товстий шар конверсії

Ми часто настільки намагаємось зробити все ідеально, що забуваємо про існування меж та адекватного підходу. Якщо перестаратись із конверсійним матеріалом та утворити занадто товстий шар, виникатимуть нерівності. Важливо знайти ідеальну середину, за якої матеріал буде надійно захищати всю поверхню, але при тому не заважати виконувати свої функції порошковій фарбі. Причини можуть залежати не тільки від бажання людини рясно нанести захисний шар, а й, наприклад, у неправильному розміщенні форсунків, недотриманні рекомендованої тривалості обробки

4. Нерівномірність шару фосфатування

При недостатньому знежирені, очищенні та промиванні конверсійний шар може нерівномірно лягати на поверхню цим самим створюючи аналогічні проблеми і з порошковою фарбою. Для того, щоб уникнути таких неприємностей, потрібно збільшити час промивання як у розчинах, так і після них та підвищити ефективність висушування.

Дефекти – дуже неприємна річ. Краще піклуватися про те, щоб вони зовсім не виникали, удосконалювати та тестувати нові технології, завжди вміти підібрати правильні матеріали та користуватись вказівками щодо їхнього ефективного нанесення. Працювати потрібно на отримання якісного покриття, не думаючи про можливість прискорити виробництво і десь схалтурити. Тільки виважене ставлення до роботи допоможе  створити конкурентоспроможне покриття, гідне уваги клієнта.

Коментарів: 2

  1. Порошкова фарба – це дрібний сухий порошок, створений як альтернатива рідким лакофарбовим матеріалам . До складу порошку входять плівкоутворювачі ( смоли ), затверджувачі, наповнювачі та пігментні додатки. Компоненти змішують в розплаві, після цього подрібнюють. Сам порошок не потребує ніякої підготовки перед нанесенням. Ця фарба екологічна, до її складу не входить жодних шкідливих хімікатів. Більшість фарб мають сертифікат “ЕКО”.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back To Top