skip to Main Content

Властивості порошкових покриттів і контроль їхньої якості

Щоб порошкова фарба створювала якісне покриття, її якість має бути відповідною. Звісно, частіше за все причинами дефектів на покритті стає несправність обладнання, похибки у налаштуванні, неправильна робота робітника. Однак, іноді проблема полягає саме в фарбі. Через погану якість порошкової фарби на поверхні можуть виникати розводи, залишатись недофарбовані елементи, або навіть виникати дефекти. 

Важливо зауважити, що зазвичай постачальники фарби забезпечують цех великими об’ємами фарби. В такому випадку варто детально перевіряти всю партію, інакше можна втратити багато коштів на неякісно пофарбованій продукції, втратити клієнтів, або ж просто викинути цю фарбу в смітник. Високоякісне покриття – запорука швидкої реалізації продукції, її конкурентоспроможності серед інших товарних одиниць і підтвердження високого статусу підприємства.  Виробники повинні ретельно контролювати якість порошкової фарби. Її тестування здійснюється згідно з тим, наскільки вона здатна виконувати приписані їй функції. 

Порошкова фарба вирізняється серед інших через те, що одночасно володіє низкою властивостей. Вона покриває всі аспекти, потрібні клієнтам, тому і коштує відповідно.

Властивості високоякісної фарби є наступними:

⚫️ стійкість до атмосферних чинників та корозії

Не секрет, що порошкова фарба протистоїть ультрафіолетовому промінню, корозії та механічному ушкодженню. Такої властивості вона набуває завдяки хорошій адгезії з поверхнею. Тому, створюючи покриття, виробники повинні ретельно перевіряти здатність фарби рівномірно розподілятись при розпиленні та розтікатись в один тонкий шар фарбувальної плівки при полімеризації. У випадку, якщо на ній створюватимуться певні дефекти, вона не зможе так надійно захищати виріб від атмосферних чинників. Адже на місцях, де фарба ненадійно прилягає до поверхні, скоріше за все з часом створюватимуться відшарування. А якщо металева поверхня вступатиме в контакт з повітрям при високій його вологості – реакція окиснення неминуча. Потім вона поширюватиметься на інші частини поверхні руйнуючи не лише покриття, а й роз’їдаючи сам матеріал. 

Метод тестування:

В процесі фарбування, варто звернути увагу на якість підготовки поверхні. Від цього залежить, наскільки міцно фарба зчеплюватиметься з поверхнею. Наприклад, якщо там лишаться жирні плями – це може спричинити утворення бульбашок. Звісно важлива рівномірність покриття по всій площі і навіть на стиках і виїмках. Має бути витриманий ступінь затвердіння. Незакінчений процес полімеризації призводить до того, що зверху покриття може здаватись уже готовим до експлуатації, але під шаром затверділої фарби може залишитись ще  шар рідкого полімеру, який зрештою спотворить увесь виріб.

Аби перевірити, чи уже готове покриття схильне протистояти вище перерахованими чинникам, покритий виріб поміщають в умови прискореного впливу схожих чинників, наприклад при високій температурі всі реакції пришвидшуються і це дає змогу прослідкувати за змінами. Стійкість до корозії проявляється під дією соляного туману, в який поміщають виріб і спостерігають за його видозмінами. Таким же чином перевіряється стійкість до хімічного впливу. 

⚫️ електроізоляція та теплостійкість

Порошкове покриття має також електроізоляційні властивості, оскільки першочергово його створювали для захисту величезних металевих деталей. Часто електроізоляція була конче необхідна, тому дана властивість фарби – дуже приємний бонус. Щодо впливу температур, фарба не видозмінюється за певного температурного режиму. Наприклад для розплавлення частинок фарби потрібна температура в полімерній печі до 220 градусів. Таким чином її можна застосовувати в досить нестабільних температурних режимах. 

Метод тестування:

Загалом, аби надати порошковій фарбі дані властивості, потрібно простежити, щоб фарба до кінця затверділа. Інакше будуть порушені і електроізоляція, і теплостійкість. Також дані властивості перевіряються методом перевірки електроспротиву, та розігріваючи вже готове покриття до високих температур. 

⚫️ стійкість до зношування та подряпин

Зношуваність – властивість будь-якого покриття, яка впливає на його довговічність. Адже одні вироби можуть стояти нерухомо, тоді як інші можуть піддаватись постійному тертю, або будь-яким механічним пошкодженням в силу їх активної експлуатації. 

Метод тестування:

Для перевірки даної властивості використовують так званий прилад Табера. Його робота полягає в тому, що зразок з порошковим покриттям закріплюється на спеціальному диску під абразивними кругами. Встановлюють необхідне навантаження і приводять ці круги в дію. Вони, активно рухаючись тиснуть на покриття і створюють певну ступінь пошкодження, що дозволяє визначити, наскільки вистачить фарби. 

А щоб перевірити, наскільки порошкове покриття стійке до подряпин, використовують метод Вольфа Вільборна – перевірки твердості олівцем. Для цього використовують олівці різної твердості, від 6В до 8Н, рухаючи олівці під кутом 45 градусів поступово збільшуючи тиск.

⚫️ ударостійкість

Ця властивість не менш важлива ніж попередня. Часто буває, що від сильного удару фарба може відшаруватись, відколотись чи потріскатись. Тому дуже важливо аби такого не траплялось, спостерігати за необхідною товщиною шару фарби, затвердінням та хорошою адгезією з поверхнею. 

Метод перевірки:

Щоб перевірити, що покриття ударостійке використовують прилад Гарднера. Сам цей прилад являє собою метрову скляну трубку, що має внутрішній діаметр в 20-30 мм. Безпосередньо під цією трубкою розташовують випробовуваний зразок під кутом в 45 °, після чого подається струмінь кварцового піску, що потрапляє в трубку з воронки з діаметром в 5 мм. Сама стійкість визначається по тому, яка маса піску була витрачена на стирання певної плівки покриття, а отже її товщину та протидію певним пошкодженням. 

⚫️ гладкість, текстурність, відсутність зморщування, перевірка країв

Перевірка здійснюється лише після утворення покриття. Майстер перевіряє візуально виріб на наявність дефектів чи зморщок, де фарба могла зім’ятись у складки. 

Так само візуально перевіряються і різні текстури, відповідність кольору, відсутність розводів фарби і т.д. Все це залежить зазвичай від правильної товщини фарбувальної плівки, яку утворюють частинки фарби. Важливо перевірити фарбу на те, наскільки вона легко впорається зі зрізами та кутами, адже товщина має скрізь залишатися однаковою.

⚫️ адгезія

Адгезія – це властивість фарби щільно прилягати до поверхні і зчіплюватися з нею у процесі полімеризації. Це запобігає потраплянню повітря чи бруду між фарбою і поверхнею. Завдяки цьому фарба буде служити довго і не піддаватиметься корозії. 

Метод перевірки:

Адгезіометр – прилад який вимірює ступінь прилягання порошкових частинок. Аби запобігти порушення у даних процесах, необхідно добре очищати виріб від жирових плям чи інших сторонніх частинок. 

⚫️ придатність для нанесення напису

По фарбі наносять спеціальні написи і перевіряють, наскільки вони добре схоплюються з поверхнею. Зазвичай на це може впливати невідповідний температурний режим в печі, або неправильно підібрана фарба, яка буде перепікатись при полімеризації і не дозволить наносити написи на остаточне покриття. Що часто є дуже важливим етапом на виробництві товарів, які мають своє певне маркування. 

Якщо при перевірці фарба відповідає всім вимогам, якісне покриття буде вам забезпечене. Якщо ж ні – ви завжди в праві обирати свого надійного постачальника фарби. 

Коментарів: 0

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back To Top