прилипання або зчеплення між різними за складом поверхнями. Міцний контакт одного матеріалу з іншим.
показник подрібнення певного матеріалу. Відношення кожної окремої частинки до загальної маси речовини. Важлива для рівномірного нанесення порошкової фарби.
хімічні речовини, які покращують технічні характеристики базової смоли. Завдяки ним, фарбу легше наносити, виникає менше недоліків покриття. Вони можуть бути різними в залежності від потреб. Яскравим прикладом є бензоїн: його додають для дегазації фарби. З ним на покритті не утворюється бульбашок чи кратерів.
речовини, які допомагають структурувати молекули у фарбі, сприяють створенню стійкої плівки. Існують хімічні системи SP-TGIC та SP-HAA.
іншими словами піч полімеризації. Устаткування, що забезпечує належну температуру для утворення довгих молекулярних звʼязків та міцної плівки у результаті цих обʼєднань між молекулами. Нагріваються до температури 250С.
замкнута конструкція, зроблена з електропровідного матеріалу. Електричне поле ззовні перерозподіляє заряди цієї клітки таким чином, що електрополе всередині зникає. Прилад винайшов англійський фізик Michael Faraday у 1836 році.
одна з характеристик адгезії. Визначає зусилля, яке потрібно прикласти, щоб зруйнувати шар фарби.
речовина, що забезпечує щільність, блиск та ударостійкість. Приклади: кальцит, тальк, барій сульфат.
речовини, які забезпечують забарвлення. У виробництві порошкових фарб використовують неорганічні сполуки: оксид хрому, діоксид титану та ін.
речовини, що здатні утворювати довгі молекулярні звʼязки. До таких належать смоли (основа порошкової фарби), різні типи пластмас, каучук, гума.
обʼєднання кількох молекул в одну під дією високої температури, радіації або речовин-ініціаторів.
вид полімерів, що утворюються з продуктів нафтопереробки. Основний складник порошкової фарби, відповідають за утворення міцної плівки.
зовнішній вигляд фарби, форма її поверхні. Поділяється на гладеньку або з додаванням різних текстур.
різновиди ефектів на покритті. Фарба запікається з видимими, але декоративними та рівномірними деформаціями на поверхні. У випадках текстури муару або антік – ще й сприяє захисту від подряпин.
здатність до псевдорозрідження. Порошок під дією газу поводиться як рідина. Завдяки флюїдизації порошкові матеріали краще наносяться на поверхню і їх легше транспортувати.